На сучасному етапі пріоритетними напрямами вдосконалення навчально-виховного процесу є розвиток індивідуальних форм навчання, впровадження інтегрованих курсів, розвиток інформаційної бази навчального процесу, оптимальне насичення автоматизованими системами, дослідження на основі комп’ютерної техніки. Державна програма передбачає необхідність створення й упровадження нових навчальних технологій, основним завдання якої є використання інформаційних технологій навчання [5].
Проблеми педагогічної інноватики постійно привертають увагу сучасних дослідників. Серед них О. Арламов, К. Ангеловські, І. Бех, М.Бургін, Ю.Гільбух, І.Дичківська, В. Журавльов, С. Поляков,
М. Поташник, Г. Селевко, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін. Ними визначено та обґрунтовано основні методологічні й теоретичні положення інноваційної педагогічної діяльності [2].
Під інноваційними інформаційно-комунікаційними технологіями навчання розумітимемо нові, оригінальні технології (методи, засоби, способи) створення, передавання і збереження навчальних матеріалів, інших інформаційних ресурсів освітнього призначення, а також технології організації і супроводу навчального процесу (традиційного, електронного, дистанційного, мобільного) за допомогою телекомунікаційного зв’язку і комп’ютерних мереж, що цілеспрямовано, систематично й послідовно впроваджуються в освітню практику [3].
На сьогоднішній день у системі освіти особливо актуальним є впровадження інноваційних методів навчання, яке здійснюється за такими напрямками:
- демократизація навчального процесу;
- забезпечення автономії студентів у навчанні;
- суттєва зміна ролі викладача у навчальному процесі;
- впровадження так званого кооперативного навчання;
- індивідуалізація навчального процесу;
- інформатизації навчального процесу;
- інтенсифікація навчального процесу та максимальна активізація студентів у ньому;
- використання проблемного підходу до навчання;
- удосконалення системи контролю (в тому числі тестового контролю) знань, навичок та вмінь, набутих студентами.
Одним із таких методів, який набуває особливого поширення у загальноосвітніх закладах освіти є метод навчальних проектів - самостійна діяльність учнів (індивідуальна, парна, групова), що передбачає сукупність певних дій, документів, текстів з метою розв'язання деякої проблеми з отриманням кінцевого результату практично важливого для учасників проекту (якщо це теоретична проблема, то пропонується конкретне її розв'язання, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження). Даний метод передбачає гуманізацію, демократизацію та реалізацію впровадження індивідуалізації навчального процесу; сприяє інтелектуальному розвитку учнів; виробленню дослідницьких, творчих, пізнавальних навичок; критичного мислення [4].
Як відомо, використання інноваційних технологій можна диференціювати за допомогою проблемного навчання.
Для успішного застосування проблемного навчання однією з важливих умов є володіння учнями головними евристичними методами науки: узагальненням, аналізом і синтезом, аналогією тощо. Узагальнення є результатом аналізу, який виділяє суть, і синтезу. Розв’язок всякої задачі робиться за допомогою аналізу її умов через співвідношення з її вимогами, тому потребує в якійсь мірі узагальнення об’єктів, що входять в умову задачі за суттєвими ознаками. Перенесення розв’язку в нові умови є показником узагальнення розв’язку. Уміння використовувати узагальнення в процесі розв’язку задач підсилює ефективність заняття. Задача, яка отримала узагальнений розв’язок високого порядку, розв’язана не тільки для окремого випадку, а практично для всіх принципово однорідних випадків.
Значна кількість основних методичних інновацій у математиці пов'язана сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає досить часто використання наочних прикладів та демонстрації певних процесів, що практично не можливо (або займає багато часу підготовка – побудова на дошці фігури) без використання демонстраційного екрану. Саме демонстрація процесу вирішення задачі (процес побудови графіка, визначення екстремумів, перетин тривимірних фігур, анімаційне відображення процесів побудови) спростить сприйняття учнями матеріалу і призведе до кращого засвоєння, а також звільнить вчителя від рутинної роботи по побудові складних фігур, і т.д. (що потребує додаткового часу).
Інтерактивне навчання, при правильному застосуванні, робить можливим різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки запам’ятовування відбувається не лише через «зазубрювання» означень та формул а й в значній мірі завдяки зоровій пам’яті та використанні аналогій із оточуючими речами.
Однією з важливих функцій вчителя є ефективне керування процесом розвитку учнів. Щоб здійснювати таке керівництво, учитель повинен мати об’єктивну інформацію стосовно рівня навчальних досягнень учнів. Використання сучасних інформаційних технологій, зокрема персонального комп’ютера, дає можливість інтенсифікувати процес оцінювання знань учнів, зробити його більше систематичним, оперативним [5].
Для організації й застосування інформаційних технологій у навчанні необхідна наявність у навчальному закладі програмного забезпечення навчального призначення. На сьогоднішній день існує досить велика кількість програмного продукту, що може бути використаний вчителем у навчальній діяльності. Це такі засоби, наприклад, як:
– універсальне ППЗ, яку можна використати на лабораторному та практичному заняттях;
– програма генерації й проведення тестів;
– програма розробки презентацій GRAN;
– різноманітні пакети комп’ютерних програм для створення презентацій (Microsoft Power Point), пакет динамічної геометрії DG, контрольно-діагностичної системи Test-W.
Розглянемо використання комп’ютерних технологій під час вивчення теми у 7 класі «Задачі на побудову».
ЗАДАЧА Побудуйте трикутник за даною стороною, прилеглим до неї кутом і сумою двох інших сторін (мал. 1).
Розв’язання:
Аналіз.
Припустимо, що потрібний трикутник АВС побудовано. Його сторона с і кут А = α – дані. Дано також відрізок, який дорівнює сумі сторін а і b. За даними відрізками с і а + b та кутом А між ними можна побудувати ∆ ABD. Вершиною С шуканого трикутника буде така точка відрізка АD, для якої СD = СВ. Отже, точка С повинна лежати і на серединному перпендикулярі відрізка ВD.
Побудова.
За двома даними відрізками і кутом між ними будуємо трикутник.
За допомогою кнопки «Паралельне перенесення об’єкту» відкладаємо відрізок, рівний АВ (Вказуємо вихідний об’єкт – відрізок АВ і вектор перенесення). Утворився відрізок НІ.
На відрізку НІ відкладаємо кут рівний даному. Для цього будуємо кола рівних радіусів із центрами Е і Н. Знаходимо точки перетину кола з кутом (точки J I L) і другого кола з відрізком НІ (точка N). Далі будуємо третє коло з радіусом, що дорівнює JL і центром в точці N. Знаходимо точки перетину двох кіл (точки О і Р). Проводимо промінь НО.
На промені НО відкладаємо відрізок, рівний СD. Для цього будуємо коло з радіусом CD і центром в точці Н. Точка перетину кола і променя НО – точка R є третьою вершиною трикутника. Сполучимо ці точки.
Після цього проводимо серединний перпендикуляр відрізка RI. Для цього будуємо два кола однакового радіуса з центрами R i I. Знаходимо точки перетину цих кіл (точки S i T). Сполучимо ці точки. Пряма ST ділить сторону RI навпіл, причому під прямим кутом (переконаємося в цьому). Тобто, пряма ST і буде серединним перпендикуляром відрізка RI.
Знайдемо точку перетину прямої ST з відрізком НI (точку V). Проводимо відрізок RV. Трикутник HRV – той, який вимагалось побудувати.
За допомогою контрольно-діагностичної системи Test-W на уроках геометрії доцільним є проведення тестування.
Впровадження інноваційних методів не тільки важливий шлях нейтралізації перевантаження учнів, це і важливий аспект використання ще не розкритих, але потенційних внутрішніх ресурсів особистості, які виявляють себе у співпраці.
Всупереч народному прислів’ю „Можна привести коня до води, але не можна змусити його напитися», учитель повинен не тільки привести учня до джерела знань, а й організувати роботу так, щоб учень захотів сам узяти ці знання. А для цього вчитель повинен мати випереджувальний характер, тобто бути націлений на майбутнє, на розв’язання проблем нового століття, розвиток творчих здібностей учнів, формування у них нових способів мислення та дій.
Комментариев нет:
Отправить комментарий